Права и обязанности граждан Украины

Питання це складне, у суспільстві. існують різні точки зору щодо цього. Але так званий 'мораторій на застосування смертної кари', по-перше - незаконний, а по-друге, не є засобом вирішення проблеми. Як відомо, змінювати або відміняти закони (у тому числі, i Кримінальний кодекс) має право виключно Верховна Рада України, яка відповідного рішення ще не прийняла. Згідно з частиною 3 статті 28 Конституції України 'жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам'. Більш детально це положення розкрито в Основах законодавства України про охорону здоров'я, де у статті 45 забороняється проведення науково-дослідного експерименту на хворих, ув'язнених або військовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв'язку з метою досліду. Право на свободу включає такі аспекти, як гарантії від незаконного арешту та затри - мання, свободу пересування, вільний вибір міста проживання, право залишати Україну та повертатись в Україну.

Недоторканість особистого життя означає, що ніхто без згоди громадянина не має права втручатися в його особисте життя, обмежувати його подружні, родинні, iнтминi та iншi прояви індивідуальної активності. ПОЛIТИЧНI ПРАВА. Політичні права надають громадянам можливість брати участь у суспільному та політичному житті країни. До них, перш за все, слід віднести право на свободу об'єднання у політичне партії та громадські організації та право на участь у професійних спілках (ст.36-37 Конституції України), якi в міжнародних Пактах з прав людини об'єднуються в поняття 'право на свободу асоціацій'. Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав та апатриди, якi досягли18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 15-рiчного віку.

Членами політичних партій можуть бути громадяни з 18 років, громадських організацій - з 14 років, дитячих та молодіжних - за їх статутом.

Громадяни мають право брати участь у виборах i референдумах.

Громадяни України мають право на доступ до державної служби. Право збиратися мирно, без зброї i проводити збори, мітинги, походи i демонстрації (ст.39) дозволяє громадянам виражати колективний погляд на різні питання суспільного та державного життя, привертати до них увагу населення, державних органів, висувати певні вимоги або підтримувати соціальні ініціативи. Право громадян звертатись до органів державної влади та місцевого самоврядування та вчасно отримувати відповідь на пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. ЕКОНОМIЧНI ПРАВА. Новим для Української Конституції є закріплення права приватної власності, яке є непорушним. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Держава проголошує в Конституції захист прав усіх суб’єктів права власності, але й вимагає, щоб власність не використовувалась на шкоду людині i суспільству . Стаття 42 Конституції України закріплює право громадян на підприємницьку діяльність, підприємництво, за Законом України 'Про підприємництво' від 7 лютого 1991 року, це самостійна iнiцiатива систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції, захищає від недобросовiстної конкуренції, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку. На рiвнi Основного Закону зафіксований i захист прав споживачів, контроль держави за якістю i безпечністю продукції, послуг, робіт.

Одними з найважливіших прав людини є право на працю та відпочинок (ст.43,45 Конституції України). За Міжнародним пактом про еко – номiчнi, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 року право на труд включає право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає, право на справедливі та сприятливі умови праці, оплату праці, відпочинок та обмеження робочого часу. Всі ці положення відображені у чинній Конституції України. Крім того, її 44 стаття передбачає право на страйк - засіб захисту своїх економічних i соцiальних прав СОЦIАЛЬНI ПРАВА. Стаття 46 Конституції України проголошує право на соціальний захист, тобто систему державних гарантій для реалізації прав громадян на працю i допомогу на час безробіття, підтримання життєвого гарантій за умов зростання цін, надання державної допомоги, пільг та рівня населення через перегляд мінімальних розмірів основних соцiальних інших видів соціальної підтримки малозабезпечених громадян, матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку, тимчасової або постійної втрати працездатності, втрати годувальника.

Стаття 47 передбачає для громадян, якi потребують соціального захисту, пільгове (безоплатне або за доступну для них плату) надання житла.

Стаття 48 закріплює право на достатній життєвий рівень, який включає достатнє харчування, одяг i житло. Міжнародні документи відносять до цього права i свободу від голоду. В України для здійснення адресної допомоги малозабезпеченим був прийнятий Закон України 'Про межу малозабезпеченості' від 4 жовтня 1994 р., за яким право на одержання грошової допомоги мають непрацездатнi громадяни, якi отримують пенсiю i середньодушовий сукупний дохiд яких не перевищує величини вартостi межi малозабезпеченностi. Призначення допомоги здiйснюють органи, що призначають пенсiю за мiсцем проживання особи за її особистою заявою. Кожна людина має природне невiд'ємне i непорушне право на охорону здоров'я.

Стаття 49 Конституцiї України передбачає також право на медичну допомогу та медичне страхування. Згiдно з Основами законодавства про охорону здоров'я, здоров'я - це стан повного фізичного, душевного i соцiального благополуччя, а не тільки вiдсутнiсть хвороб i фізичних дефектів.

Охорона здоров'я - система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження i розвиток фiзiологiчних i психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій iндивiдуальнiй тривалостi життя. Згiдно із Статтею 14 Основ реалізація політики охорони здоров'я в Україні окладається на органи державної виконавчої влади.

Особисту вiдповiдальнiсть за це несе Президент України, який виступає гарантом права громадян на охорону здоров'я. ЕКОЛОГIЧНI ПРАВА. На жаль, ця група прав в Конституцiї відображена лише в статті 50, де закріплюється право громадян на безпечне довкілля, відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, та права на інформацію про стан довкілля, якість харчових продуктів та предметів побуту.

Екологічна безпека за Законом України 'Про охорону навколишнього природного середовища' від 25 червня 1991 р. є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна безпека передбачає здійснення комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, органiзацiйних та державно-правових заходів. 3 метою охорони громадян від шкідливих продуктів у Статті 18 Закону України 'Про захист прав споживачів' передбачено, що виготовлювач, продавець зобов'язаний довести до покупця відомості про товари, якi за певних обставин створюють небезпеку для життя, здоров'я споживача та його майна, а також про можливі наслідки їх впливу.

Покупець має право вимагати від продавця інформацію щодо товару та його якостей. КУЛЬТУРНI ПРАВА. Стаття 53 Конституцiї України закріплює право кожного на освіту, у тому числі на отримання безоплатної освіти у державних i комунальних навчальних закладах. За Законом України 'Про освіту' в ред. вiд 23 березня 1996 р. освіта в Україні базується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями i народами.

Зазначений Закон регламентує питання управління, системи та структури освіти, права та обов'язки педагогічних працівників, батьків та учнів, державні гарантії працівникам закладів освіти та iншi. 4 листопада 1966 року на Генеральнiй конференції ЮНЕСКО була прийнята Декларацiя принципiв мiжнародної культурної співпраці, яка проголосила, що для підтримання гiдностi людини необхiдне глибоке розповсюдження культури та освiти серед усіх людей на засадах справедливостi, свободи та миру. Iншi мiжнароднi акти пiдкреслюють також право кожної людини вiльно брати участь у культурному життi, науковому прогресі, а також захищати авторські права. Ці та iншi положення вiдображенi у статті 54 Коiiституцiї України. КОНСТИТУЦIЙНI ГАРАНТIЇ ПРАВ ГРОМАДЯН. Як відомо, забезпечення прав i свобод громадян - головне завдання демократичної держави. Дiяльнiсть держави щодо реалiзацiї цієї функцiї складається з забезпечення гарантiй прав громадян, створення умов для реалiзацiї прав громадян, повсякденної органiзацiї вiдповiдних процесiв у суспiльствi. Статтi 55-64 Конституцiї України мiстять гарантiї забезпеченнiя та захисту прав громадян. Слiд зазначити, що передбачається захист прав i свобод в органах суду, право звертатись до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та в мiжнароднi органи.